Сьогодні апостола Хоми — одного з дванадцяти обраних, перших учнів Ісуса Христа; того самого, який вельми сумнівався у воскресінні Спасителя, адже власними очима цього дива не бачив. Він повірив лише тоді, коли Христос сам явився йому і вставив пальці учня в свої рани. Вираз «Хома невіруючий» давно став загальним.
Аж до самісінької Пилипівки в Україні колись тривали весілля. Їм обов’язково передували сватання. Але бувало так, що свати, які від імені парубка приходили сватати дівчину, замість обміняного хліба-солі, піднесеної хустки чи пов’язування рушниками, отримували відмову, а хлопець — гарбуза. Можливо, саме тому свататися йшли ввечері — щоб у разі відмови не осоромитися перед односельцями. Яким чином можна було уникнути незручної ситуації й не “впіймати облизня”? Борис Грінченко записав на Чернігівщині наступне: “…Як парубок ніяк не висватає собі дівки, то треба піти до батюшки, попросити пирога і з тим пирогом іти свататися, — буде удача. Прийшовши свататься, треба ступить попереду правою ногою на пориг, а правою рукою узяться за колочок і сказать: йду на суд, йду на ведмеді, гадиною поганяю, стою як овечка, — не мовте проти мене ні словечка”.
Прикмети на Хоми такі: якщо немає вітру – до похолодання. Цього дня можна було побачити й останні купчасті хмари.
День ангела нині у чоловіків з рідкісним ім’ям Хома.
